У 1998 році ініціативна група жителів м. Броди, а саме: Дана Андріїшин, Олена Воробець, Марія Бендаревська, Василь Дідик, Віра Соловій, Ірина Біда створили фінансову установу – громадську організацію Кредитна спілка «Самопоміч». Саме через відсутність в той час кооперативного законодавства, організаційною формою кредитної спілки було обрано не кооператив, як це прийнято в усьому світі, а громадську організацію.
Установчі збори членів-засновників спілки відбулися 14.06.1998 року, а в серпні 1998 року була проведена державна реєстрація кредитної спілки як громадської установи та зареєстровано її перший Статут. Громадська організація була заснована на основі кооперативної ідеї фінансової взаємодопомоги членів кредитної спілки з метою фінансового та соціального захисту її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування. На той час це була єдина кредитна спілка в Бродівському районі.
Варто відмітити особливу роль Дани Андріїшин в становленні кредитної спілки. Це людина, яка запалилася ідеєю створення кредитного кооперативу з часу проголошення незалежності України. В той час вона мала змогу відвідати свого дядька Григорія Порохівника в м. Едмонтон (Канада) та ознайомилася з історією та діяльністю кредитних спілок Канади. Повернувшись додому, зацікавилася діяльністю громадських організацій, кооперативів і товариств, які діяли на теренах Бродівщини. Виявилося, що навіть у її рідному селі Берлин Бродівського повіту (тепер Бродівський район) до 1939 року діяв кооператив «Українська Берлинська Райфайзенка», або як в селі ще називали «Кредитова кооператива» або просто «Кооператива».
Для того, щоб порівняти діяльність кредитних спілок сьогодні та фінансових кооперативів в Західній Україні до 1939 року, хочемо дещо більше зупинитися на діяльності кооперативи «Берлинська Райфайзенка» та життя людей в міжвоєнний період до 1939 року. Зокрема, В.Яремчук в своїй книзі «Берлин. Сторінки історії села і церки святої Параскеви П’ятниці» писав: «Голод на гроші був величезний, бо с.г.продукти були дешевими і нелегко було їх продати, за винятком молока, яке здавали в молочарню, все інше треба було везти або нести на плечах у Броди. Багатші селяни, які мали гроші за продане зерно, худобу, свиней зберігали їх в «Кооперативі» з метою придбати землю, про яку мріяв кожний селянин. Жили після повернення з евакуації в наспіх збудованих хатах, часто незакінчених, а земля була метою їх життя. Касієром, а потім Головою «Райфазенки» в міжвоєнний період був Федір Матвіїв». До сьогоднішніх днів збереглася сімейна реліквія сім’ї Матвіїв – Касова книга кооперативи «Українська Берлинська Райфайзенка», яка велася з 1929 року по вересень 1939 року, окрім того багато цікавого про даний кооператив розповіли Теодор Матвіїв (син Федора Матвіїва, сьогодні – директор філії кредитної спілки «Самопоміч» в м.Дубно) та батько п.Дани, Василь Дідик, тесть якого – Василь Порохівник, був до війни добрим господарем та членом управи даної кооперативи.
Зокрема вони розповіли, що до «Берлинської Райфайзенки» належали жителі сіл Берлин (в т.ч. Рудня, Лісові, Гатки), Лагодів, Ковпин, Мідне, м. Броди (всього 146 осіб) та громадські організації «Районний союз», «Повітовий базар», кооператива «Згода», Ревізійний Союз Українських Кооператорів (РСУК), громада села Берлин, Окружний суд Золочів, Українська греко-католицька церква, Товариство «Рідна школа», читальня «Просвіта», товариство «Сільський господар» та інш.
Вступні внески – невисокі й вклади невеликі, щоб заможні члени каси не спекулювали на високих процентах і не диктували свою волю іншим. Із чистого доходу каси 1/3 мала йти у резервний фонд, 1/3 – на благодійні потреби, 1/3 – на утримання управи кооперативи. Остання а складатися з голови, заступника і не менше трьох членів; наглядова рада – не менше 6 осіб. Усі повинні були працювати безплатно, за винятком касира, але останній не був членом управи (правління). Загальні збори мали відбуватися не менше 2-х разів на рік.
При здійсненні фінансових операцій застосовувалася печатка.
Для тих позичальників, які невчасно повертали гроші, висилалися нагадування («картки упімнення»).
Для ведення документації видавалися «інструкції».
Кооператива «Українська Берлинська райфазенка» займалася благодійною діяльністю, про що свідчить записи у Касовій книзі, н-д: «даток читальні» (розхід 7,52 злот.).
Касова книга прошнурована і скріплена штампом «Ревізійний Союз Українських Кооператорів».
Окрім того, в Касовій Книзі прописано вартість злотих та вартість збіжжя на 27.04.1926р.:« Гроші: амер. доляр – 10,30, канад. – 10,10, чеські кор. – 0,27, франц. фр. – 0,5, фунт штерл. – 43,50, швайці. франк – 1,70 та ціни у Львові на збіже: пшениця біла – 46,00, червона – 48,50, жито – 26,00, ячмінь бровар. – 24,50, овес – 29,50, кукурудза – 19,20, конюшина червона – 290,00».
Щодо членів Кооперативи «Берлинська Райфайзенка». Прізвища берлинців досить самобутні і в основному чисто українські, але зустрічаються і польські, і навіть єврейські, н-д: Гільдербранд Деоніза. Членами були не лише селяни, а й священники та сільська інтелігенція, н-д: отець Михайло Струмінський, вчитель Льогвин Чума. До 1939 р. в документах писали тільки прізвище та ім’я, і лише в окремих випадках, коли прізвище і ім’я співпадали, то вказували ім’я батька (син такого-то). Всього в книзі нараховується 146 прізвищ членів кооперативи з Берлина, Бродів і сусідніх сіл. До відома, на 1948 р. у селі Берлин перед утворенням колгоспу було 430 дворів і 1365 мешканців (дані за 1939 рік відсутні). Отже, приблизно третина сімей користувалася послугами Берлинської райфайзенки.
В міжвоєнний період незаможні люди часто користувалися послугами кредитної кооперації але відсутність власної держави, несприятлива політика польського уряду, бідність більшості з позичальників негативно позначилася на її розвитку. З приходом «червоної армії» у 1939 році «Українська Берлинська райфайзенка» припинила своє існування.

Вивчивши історію кредитної кооперації рідного села та ознайомившись з діяльністю кредитних спілок Канади, п.Дана Андріїшин почала шукати однодумців. У 1995 році був створена громадська організація «Громадський осередок Суспільної служби України м. Броди та Брідщини» (засновник Дана Андріїшин), одним з напрямком роботи якої була кредитна спілка. Дальше – знайомство з кредитною спілкою «Вигода» (м.Стрий), її діяльністю, спільні зустрічі, обговорення планів роботи на майбутнє. З 1997 року, ще працюючи в Бродівській середній школі № 4 вчителем хімії та біології, пані Дана почала проводити активну роз’яснювальну роботу серед колег, друзів та знайомих щодо створення кооперативної фінансової установи, і в результаті цієї роботи кредитна спілка «Самопоміч» запрацювала з серпня 1998 року. З’явився розрахунковий рахунок в банку, печатка, штамп, принесена з дому стара друкарська машинка, перше невеличке приміщення, яке надала Бродівська центральна бібліотека. А ще – відсутність канцтоварів, знань, законодавства, грошей та головне – фахівців, які готові були б працювати на громадських засадах. В цей час держава впроваджує нові вимоги та встановлює контроль за фінансовим ринком, з’являються законодавчі нормативно-правові акти щодо діяльності кредитних спілок. Шалена інфляція, негативний імідж фінансових установ, які проводили сумнівні операції або взагалі вибудовували фінансові піраміди, але мали назву «кредитна спілка», постійно підривали довіру до новостворених фінансових установ. Але, незважаючи на всі негаразди та перепони, роз’яснювальна робота та велика довіра людей Бродівщини до незмінного керівника, голови правління п. Дани Андріїшин, дала свій позитивний результат.
В квітні 2004 року кредитна спілка «Самопоміч» була зареєстрована як фінансова установа, отримала ліцензію на діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та почала активно працювати над розширенням території надання фінансових послуг. Якщо згідно першого Статуту наша кредитна спілка діяла на території Бродівського району, то на сьогоднішній день вона має Всеукраїнський статус, активно обслуговує своїх членів у Львівській, Рівненській, Волинській та Івано-Франківській областях.
Вже в 2004 році було відкрито перший відокремлений підрозділ – філію кредитної спілки «Самопоміч» у м. Радехів, а на сьогоднішній день наші відокремлені підрозділи – філії працюють у районних центрах Львівської області ( Радехів, Перемишляни, Золочів, Кам’янка-Бузька, Буськ, Мостиська), Рівненської області (Млинів), Волинської (Горохів, Володимир-Волинський областей. На 31.12.2021 року кредитна спілка об’єднує майже 18 тисяч членів КС, які можуть користуватися нашими фінансовими послугами.